Виховна година

                                            

Виховна година на тему:

                                                                       

Наркотична небезпека

Люди не помирають.

Вони вбивають себе самі

Мета. Встановити та узагальнити знання учнів щодо причин вживання наркотичних речовин; роз­вивати уявлення учнів про їх шкідливість та не­можливість позбавлення від наркотичної залеж­ності; удосконалювати навички переконувати себе словами в усвідомленні шкідливості та згубної дії наркотиків; виховувати непримиренне ставлення до них.

Декорації.   Шприц, джгут, макова головка, бинт, розп'яття Христа, Біблія.

Головні герої. Наркомани, Людина-борець, натовп (З—5 дітей), Макова соломка — наркотик.

Попередньо вчитель дає анкету з метою з'ясуван­ня наявності знань про наркотики та їх роль у житті людини в учнів.

Анкета

1.   Наркотик — корисний?

а)  так;

б)  ні;

в)  важко відповісти;

г)   не знаю.

2.   Що таке наркотик?

а)  речовина, яка дає задоволення;

б)  приємне проводження часу;

в)  речовина, яка є умовою невиліковної хвороби;

г)  ліки, які у невеликих дозах полегшують страж­-
дання хворих.

3.   Чому люди починають вживати наркотики?

а)  задля цікавості;

б)  через прохання товаришів;

в) щоб полегшити своє горе — вирішити проблему;

г)   щоб полегшити протікання хвороби.

4.   Що стається з наркоманом?

а)  продовжує радіти життю;

б)  постійно шукає, де б дістати наркотик;

в) пригнічений;

г)  життя — муки.

5.    Чи є серед ваших знайомих наркомани?

а)    так;

б)    ні;

в)    не знаю.

6.    Якби вам запропонували спробувати наркотик,
ви б зробили це?

а)  так;

б)  ні;

в)  один раз можна спробувати;

г)   не знаю;

д)  залежно від оточуючих.

Дякуємо за відвертість. Якими б не були твої відповіді, вчинки постійно будуть говорити, яким ти є!

I.    Організаційна частина.        

II.  Оголошення теми та
мети заняття.

III.«Мозковий штурм».

Учням пропонується навести аргументи «за» і «проти» вживання наркотиків.

'«За»

—    полегшує страждання невиліковно хворим;      

—    підносить настрій, знімає (хоч на деякий час)
комплекси;

—    допомагає у спілкуванні з незнайомими людьми;

—    допомагає розбагатіти;

—    допомагає виділитися, стати «крутим» серед од­нолітків, бути постійно у центрі уваги.

«Проти»

—    шкодиш своєму здоров'ю;

—    привчаєш свій організм до дедалі більшої дози;

—    руйнуєш свій організм;

—    виснажуєш себе;

—    втрачаєш радість життя;

—    маєш нав'язливу ідею:  «Де дістати  (купити)
наркотики?»;

—    приносиш незручності своїм рідним та навко­лишнім;               

—    свідомо знищуєш себе як біологічний вид;

—    це   може   призвести   до   тривалого   розлад
психіки, неврозів;

—    можеш покінчити життя самогубством;

—    прирікаєш себе на вічні невиліковні муки.
Висновок: чи варто вкорочувати собі віку і втрачати

  дорогоцінні хвилини для  знищення свого здоров'я?

Сценка

Біла палата. Хворий,  який сидить на стільці у білому лікарняному халаті,  повернутий боком глядача, щось бурмотить сам до себе. Раптомна нього налітає страховище, одягнуте у білу простинню Воно обволікає його, підходить дедалі і ближче.

(Звучить музика: В.А.Моцарт, «Реквієм»).

Голос за сценою. Людина не хоче бути нещасливою, але все своє життя намагається вбита щастя. Вона прийшла до краю прірви і ступити останній крок їй допомагає  Він — господар душі і тіла ,  який прийшов із пітьми натовпу, за який слід   розплачуватися власним здоров'ям, а потім життям .  Хто проти нього може встояти?  Лише який не спробував!

Людина-борець (виходить на авансцену).

Цей чоловік насправді божевільний,—

Його життя від нього утіка,

І він приречений, і він від всього вільний,

А залишилася у ньому ...

Не душа...

Чар-зілля, повне свіжої отрути,

Воно мутить і мучить все підряд...

Йому життя уже не повернути,

Йому краси уже не повернути,

Бо все згоріло в попелі буття! Людина-наркоман.

Це тільки сон — підвладний силі слова.

І він пройде, я знову буду жить,

Красу пізнаю, славу і обнову,

І буду всіх по-новому любить!

Це тільки сон!

Який немилосердний!

Чомусь болить і ломить м 'язи всі,

Побитий і прибитий, не спасенний...

Душа, ти де?

Та десь нема її!

{Звучить музика; П.І.Чайковський, «Дев'ята сим­фонія», головна тема).

Наркотик (зупиняється, накриває простинею нар­комана і звертається до глядачів).

Сьогодні я святкую перемогу,

В мої пенати знов потрапив ти,

Підмогу ти не клич, не клич підмогу,

Не досягнеш без мене вже мети!

Я — світло дня, співайте мені пісню,

Я — світло розуму, який мене створив,

Мені у вас чомусь сьогодні тісно,

Я відчуваю, що не маю сил.

Невже ось тут немає наркоманів?

Я задарма готовий їм служить.

Невже вважаєте, що я — якась омана,

Та знайте всі — без мене не прожить!

Людина-борець.

Я Біблію приніс на допомогу,

У ній — краса і вічність майбуття,   А ця мара — для вас пересторога,

Що заступає шлях до каяття!

Допоможіть людині, вас благаю,

Додайте їй наснаги до життя,

Пекельні муки без кінця і краю                      ,

Не принесуть спокійного кінця.

Людина-наркоман.

Я випаду із хору оптимістів,

Бо втратив радість, щирі почуття.

Не хочу я читать Агати Крісті,

Тому що лиш наркотик — це життя.

Які я муки можу перетерпіть,

Які я відчуття зміг пережить,

Та смерть ламає наше тіло грішне,

Вона нам спати й жити не дає.

 Лекгор'агітатор.

Людина, що всерйоз захопилася наркотиками, поступово потрапляє до злочинного середрвища. Світ наркоманів та злочину жорстокий, і людське життя тут нічого не варте. Відомо, що для  добуття грошей на наркотики наркоманам доводиться красти, грабувати людей, продавати наркоти­ки та займатися проституцією.

Наркотики та злочинність ідуть у парі. Звичайно, все в житті починається з дрібних крадіжок у мага-гинах чи кишенькового злодійства, а закінчується   ^більш серйозними злочинами — пограбуваннями,   розбоєм і насильством.

У всіх країнах торгівля наркотиками контролюєть­ся владою. І майже скрізь, виробництво, зберігання, розповсюдження та вживання наркотиків знаходить­ся поза законом.

У наркоманів виникає велика проблема матеріаль­ної залежності від тих, хто забезпечує «білою смертю». Уникнути її практично неможливо.

Ніколи не підтримуйте стосунків із торговцями наркотиками. Законом суворо переслідуються навіть ті, хто виконує їхні дрібні доручення в якості плати. А в результаті — ув'язнення!

Сценка II

(Звучить музика:     Бетховен   «П'ята  сим­фонія». На фоні наркомана, накритого простинею, розгортається діалог між прихильниками та против­никами вживання наркотиків).

Мак-наркотик.

Це просто чудо!

Я — в руках людини.

Вона мене леліє, як дитя!

Для мене він вже стане не єдиним,

Але для нього в світі буду тільки я!

Це так чудово — перший раз вколотись!

І просто так, і навіть задарма.

І ти не думай, що чекає потім!

У тебе там майбутнього нема!.

Це перший крок, — не треба так лякатись!

Ти тільки спробуй — я прийду завжди,

Без мене ні на кого сподіватись!

Без мене ти не матимеш біди!

Людина-оптиміст.

В твоїх руках, людино, твоє щастя!

І не подумай, — на кінці шприца!

Бо, може, перший раз і добре вдасться,

Та потім — йде дорога до кінця.

А потім — більше, хочеш більше й більше!

А потім гроші, крадіж і тюрма!

Ти хочеш сам зробити все, як гірше,

І те болить — назад без вороття.

Ти сам на сам. Ось — ти, а ось — наркотик.

І хто кого? Питання на життя!

Ти не зумієш сам сказати «досить»,

А потім — прірва, прірва без життя.

Натовп.

А хор життя співає різну пісню.

Хтось хоче більше, хтось іде вперед,

А хтось закрився, щоб не було тісно,

І пробує наркотик, наче мед.

—  Я спробую! Відчути хочу «кайф» я!
Щоб буть «крутим», щоб бачили хто я!

—  Я спробую, бо може вже, нарешті,
це вирішить проблеми мого життя!

—  Я спробую, бо, може, щось і вдасться, —
Відчути благо, радість для душі.

—  Не треба і наркотику для щастя,
Не треба нам наркотик для краси!

—   Не слід себе тішити «цукеркою»,
Бо завтра її стане мало.

—    

Лектор-агітатор.

 У людей, які приймають наркоти­ки, спостерігається провал у пам'яті та галюцинації, Найбільш негативно наркотики впливають на психіку. Багато з тих, хто приймає важкі наркотики, впадають у депресію і навіть думають про самогуб­ство, тому що їм стає дедалі важче отримати «заряд бадьорості» від наркотиків.

Дуже небезпечно вводити наркотик за допомогою шприца, особливо, якщо використовувати багаторазові голки. Багато наркоманів хворіють на вірусні інфекції, які практично не лікуються, і це призводить до смерті.

Лікар-нарколог.

Люди часто не усвідомлюють загрози, пов'язаної із вживання наркотиків, не ду­мають про наслідки поганої звички. Ті, хто став на дорогу, що веде від експериментів до узалежнення, зазнають значних змін. Вони відсторонюються від друзів і родичів, перестають цікавитися школою, спортом, ізолюються від оточення, стають агресив­ними і некомунікабельними, часто втрачають фізичну форму.

Тим, хто починає приймати наркотики, слід пам'ята­ти, що відмовитися від цієї звички буде нелегко. У нар­комана виникає психічна та фізіологічна залежність, він мріє тільки про те, як здобути нову дозу. Потяг до наркотиків не зникає за одну мить. Спочатку людина страждає від нестерпного болю, в організмі відчуваєть­ся «ломка», все тіло зводить судомами. Багато людей не витримують цього стану і знову починають вживати наркотики. Але з кожною новою дозою зупинитися стає дедалі складніше.

Ситуація

Спочатку на рейв-дискотеці, куди прийшла Ліда, справді було дуже здорово. Дехто з її друзів приймав екстазі, але вона відмовилась. Було дуже душно, гриміла музика. Ліда присіла відпочити, а ті, хто прийняв екстазі, продовжував танцювати.

Раптом Таня, та дівчина, що принесла наркотик на вечірку, впала на підлогу. Хтось викликав «швидку», і Ліда поїхала з подругою до лікарні. Таня була без свідомості, її тіло горіло. У лікарні їй поставили кра­пельницю і спробували збити температуру. Проте вона три дні не опритомнювала, і її стан залишався дуже важким.

Таня, як і багато однолітків, не знала про всі наслідки прийому наркотику. Це дуже підступна річ. Спочатку він підвищує настрій і наповнює лю­дину енергією, але згодом може призвести до ви­никнення роздратованості або ж депресії, порушен­ня сну. Можуть початися галюцинації.

Точка зору

(Розгляд конкретних ситуацій, вироблення реко­мендацій щодо методики впевненої відмови від вжи­вання наркотиків).

Вміння набути навички впевненості у собі — од­на з ознак моральної готовності до відмови від вжи­вання наркотиків.

Що для цього потрібно?

1.        Усвідомити суть проблеми. Що нам не подо­
бається в ситуації, яка склалася, і чого ми хочемо
насправді?

2.        Пояснити своє ставлення до проблеми. Висло­
вити свої думки та почуття щодо проблеми та по­
ведінки вашого співрозмовника. Опишіть, що вас
хвилює.(Наприклад, «Я не люблю, коли...», «Мені не
подобається...»).

3.        Сформулювати свою відповідь. Чітко сформу­
люємо, якою ми хочемо бачити ситуацію. (Наприк­лад, «Ти не заперечуєш?», «Що ти про це думаєш?»).

5.        Уважно вислухати співрозмовника. Нехай він
висловить свої думки та почуття.

6.        Подякуємо. Незважаючи на реакцію співроз­
мовника, завершимо розмову словами вдячності.

(Наприклад, «Спасибі»).

Зрозуміло, кожна людина в реальних умовах зна­ходить відповіді і приймає рішення самостійно. І відповідальність за вчинки лежить, в першу чергу, на ній.

Катя та Ірина — подруги, їм по 15 років. Катя про­бувала палити маріхуану, а Ірина — ні. Катя неодно

разово намагалася переконати Ірину спробувати: «Зараз усі палять «травку», вона розслаблює, буде «кайфово», «весело». Але Ірина відмовлялася, тому що знала про небезпечні наслідки вживання нарко­тиків. І остаточно вирішила поговорити з Катею, щоб та припинила свої приставання.

(   свої аргументи для вирішення проб­леми, намагаючись не образити права та думки Каті).

Наприклад:

1.     Микола: «Мені неприємно, що ти весь час приму­
шуєш мене почати курити. Я тобі вже говорива, що
я цього не хочу».

2.     Петро: «Я б хотів, щоб ти не умовляв мене
палити».

3.     Ірина: «Будь ласка, облиш умовляти».

4.     Катерина: «Я не знала, що ти так це сприймаєш.
Я більше не буду до тебе приставати, якщо це тобі не
подобається».

5.  Ірина: «Спасибі, це було б чудової».
Неможливо   продумати   усі   варіанти   відповіді-

відмови від пропозиції прийняти наркотик, але учні самі визначаються з тими варіантами, які найближчі їх характеру:

—         Я вже пробував.

—   Кайф проходить, а проблеми лишаються.

—   Це так, як і ВІЛ, — кров та біль!

—   Мій знайомий недавно помер від передозування.

—   Наркомани рано помирають.

—   Боюсь народити чудовисько.

—   Це пахне ув 'язненням.

—   Я краще куплю собі подарунок.

—   Батьки побачать сліди від уколу.

—   Моя собака мак не зрозуміє.

—   Я знаю, що навіть від одного уколу можна

стати наркоманом. Підсумок заняття

Слово вчителя. Ти тільки вступаєш у повноцінне життя, яке сповнене багатьма приємними подіями. Так багато треба зробити корисного, стільки не обхідно побачити й пізнати. Але, насамперед, треба навчитися приймати правильні життєві рішення, не уникати відповідальності та не бути байдужим.

Ті, хто вже втягнувся, але прийняв рішення позба­витися шкідливих звичок, потребують підтримки, особливо в перший час, який буде найважчим. Відмовитися від цих звичок непросто, люди іноді на­магаються виправдати себе, наводячи причини того, чому вони не можуть чи не хочуть позбутися їх.

Людина в молодому віці майже не має досвіду ви­ходу із стресових станів. У цей час вона настільки переймається своїм визнанням серед однолітків, ще не вважає за можливе звертатися до них за якоюсь допомогою. Тому що це буде виглядати як ознака слабкості. Не бійся виглядати слабким. Друзі, якщо вони справжні, завжди зрозуміють та дономожуть» пережити будь-які важкі часи.

І взагалі, якщо ти відчуваєш, що не в змозі подо лати свої проблеми сам, звернись до людини, якій можеш довіритися. Також знай, що у  кожному місті є спеціалізовані заклади, де тобі допоможуть.

Пам'ятай, що завжди є люди, яким ти не байдужий!  

Сценарій розробили:

                                      Майстер в.н.              Єфімчук Ю.О.

                                      Керівник класний     Чорний В.В.